Розвиток інтересу до дидактичних ігор, формування ігрової діяльності у більш старших дітей (у середній і наступних групах) досягається тим, що вихователь ставить перед ними ускладнюються завдання, не поспішає підказувати ігрові дії. Ігрова діяльність їх стає більш усвідомленою, вона в більшій мірі спрямована на досягнення результату, а не на сам процес. Але і в старших групах керівництво грою повинно бути таким, щоб у дітей зберігалося відповідний емоційний настрій, невимушеність, щоб вони переживали радість від участі в ній і почуття задоволення від вирішення поставлених завдань. Будівельна гра в деякій мірі схожа з сюжетно-рольової і розглядається як її різновид. Діти в грі будують мости, стадіони, залізниці, театри, цирки та багато іншого. У будівельних іграх вони не тільки зображують навколишні предмети, споруди, копіюючи їх, а й привносять свій творчий задум, індивідуальне рішення конструктивних завдань. Подібність сюжетно-рольових і будівельних ігор полягає і в тому, що вони об’єднують дітей на основі спільних інтересів, спільної діяльності та є колективними.
Такі ігри пов’язані зі сферою людської діяльності й людських стосунків, оскільки своїм змістом вони відтворюють саме цей аспект дійсності. Вдаючись до них, діти намагаються по-своєму відтворити дії, взаємини дорослих, створюючи спеціальні ігрові ситуації. Зміст творчих ігор та ігор з правилами — своєрідне відображення навколишньої дійсності, однак більш безпосереднє. Мета гри може змінюватися, взаємини між людьми нестійкі, умовні й не завжди обов’язкові для кожного. На відміну від творчих зміст дидактичних ігор завжди відомий заздалегідь. Завдання та правила гри однаково обов’язкові для кожного. Мета дидактичних ігор — розвиток розумових здібностей.
Варіант гри (для дітей старше 2,5 років). Діти самі можуть придумувати імена лялькам. Іграшки, які можуть прийти в гості до Стєпашці, столові предмети – тарілки, вилки, ложки, ножі, чашки, блюдця, серветки, скатертина, столик, стільчики.
Найбільш підходящий час – ранкові та вечірні години, коли дітей у групі трохи, і вихователь може приділити дитині хвилин. Іграшки-саморобки діти створюють самотужки відповідно до ігрової мети. Їх виготовлення виробляє в дошкільника вміння створювати і втілювати задум, стимулює творчість, допомагає пізнавати властивості матеріалу, формує суспільні мотиви поведінки (зробити подарунок мамі, допомогти малюкам).
У цей час доречними будуть музичні ігри, в яких вихователеві відводиться значна роль. Це — ігри-хороводи з піснями, рухливі ігри, ігри під музику, ігри-загадки. Активною має бути роль вихователя і в іграх-драматизаціях. У старшій групі можна запропонувати дошкільнятам перед виходом на майданчик домовитися, у що і як вони гратимуть. Це відразу надасть спрямованості їхній діяльності.
Цілі і завдання сюжетно-рольової гри в дитячому саду
Вихователю важливо враховувати взаємозв’язок, взаємодія сюжетно-рольової і будівельної гри. Будівництво часто виникає в процесі сюжетно-рольової гри і викликається нею. Наприклад, діти задумали грати в моряків – у них виникла необхідність будувати пароплав; гра в магазин неминуче вимагає його споруди і т. Однак будівельна гра може виникати і як самостійна, і вже на її основі розвивається та чи інша сюжетно-рольова. Наприклад, діти будують театр, а потім грають в артистів. Сюжетно-рольові ігри створюють самі діти при деякому керівництві вихователя.
У молодших групах вихователь пояснює зміст і правила гри в самому її ході, в старших – перед початком її. Треба пам’ятати, з одного боку, про небезпеку, надмірно посилюючи навчальні моменти, послабити ігрове початок, надати дидактичної гри характер заняття, а, з іншого, захопившись цікавістю, піти від завдання навчання. Вихователь знайомить дітей з порядком зберігання будівельного матеріалу, вчить акуратно поводитися з ним, самостійно використовувати його в іграх.
Орієнтовне планування сюжетно – рольових ігор з дітьми молодшого дошкільного віку. 1
Діти 4-го року життя оволодівають уміннями приймати ігрову роль, позначати її для партнера, розгортати елементарне парне рольова взаємодія, рольової діалог з партнером – однолітком. Дитину цікавить не гак результат, як процес гри. Водночас гра втілює активне прагнення дитини до певної мети, виражає її здатність оперувати предметами, спілкуватися, налагоджувати стосунки з ровесниками тощо.
Сюжетно-рольова гра – показник рівня соціальної компетенції дошкільника
Він повинен організовувати дитяче життя і діяльність; керувати формуванням взаємин у дитячій спільності. Така позиція спонукає педагогів до використання активної тактики, до керівництва розвитком ігор і формування у їх процесі позитивної основи, суспільно корисних якостей особистості. Доцільність такого підходу доведена практикою дошкільного виховання і спеціальними дослідженнями. Успішне керівництво дидактичними іграми насамперед передбачає відбір і продумування їх програмного змісту, чітке визначення завдань, визначення місця і ролі https://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/140735-novii-trend-ukrayinskogo-gemblingu-rozrobka-individualnih-slotiv-dlja-klubiv.html в цілісному виховному процесі, взаємодія з іншими іграми і формами навчання. Характерними особливостями ігор дітей підготовчої групи є більш повне і точне здійснення задуму і змісту, чітка організація розподілу обов’язків, взаємна відповідальність. Більш чітко, ніж у старшій, виступає тут і власне будівельна діяльність. Якщо виникає потреба у виготовленні будь-яких предметів, іграшок для гри, діти тимчасово виходять з неї, однак вона не руйнується, оскільки хлопці повертаються до неї по мірі виготовлення того, що їм було необхідно.